Точка беззбитковості формула: Точка беззбитковості — Вікіпедія – Точка безубыточности: 4 наглядных примера расчета

Як визначити точку беззбитковості | MFlow

Визначення точки беззбитковості займає ключове місце у фінансових розрахунках до бізнес-плану.  Для того, щоб визначити точку беззбитковості слід для початку визначити всі поточні витрати підприємства.

Розрахунок точки беззбитковості є основою стабілізації діяльності підприємства, визначення ступеня залежності від різних факторів та допустимої межі, коли підприємство може продовжувати свою діяльність, а коли потрібно її припиняти або диверсифікувати.

Точка беззбитковості показує:

• яким має бути мінімально допустимий обсяг продажів,
• яка мінімально-допустима ціна може виставлятися на продукцію,
• яке максимально ефективне поєднання ціни та обсягів продажів.

Будуючи бізнес план, необхідно встановити для себе цей мінімально допустимий поріг, і якщо підприємство протягом певного часу не може його досягнути – це свідчить про те, що бізнес-план складений невірно. Щоб прорватися на ринок, потрібна буде інша, альтернативна дієва стратегія. Фактично досягнення беззбиткової точки виробництва є першим і основним критерієм, який повинен бути виконаним в процесі реалізації бізнес-плану.

 

Методика визначення

Маржинальний метод визначення точки беззбитковості

Оскільки точка беззбитковості показує, яким є мінімально-допустимий обсяг реалізації і якою є мінімально-допустима ціна, відповідно є 2 методи щодо обчислення точки беззбитковості. Перший базується на витратах підприємства, а другий на ціні одиниці продукції. Витратний метод добре описує теорія маржинального прибутку, в основі якого є поділ витрат на змінні і постійні. Цей метод підходить для підприємств, які виготовляють декілька видів продукції за різними цінами. Коли порахувати беззбитковість одного виду продукції неможливо, вона розраховується по загальному обсягу виробництва.

Маржинальний прибуток – це сума чистого прибутку (П) та постійних витрат (ПВ) підприємства. Змінні витрати (ЗВ) до складу маржинального прибутку (МП) не включаються.

МП = Д – ЗВ = ПВ +П

Де Д – це чистий дохід.

Оскільки беззбитковість передбачає відсутність прибутку (П=0), то точка беззбитковості відповідно до підходу визначення за маржинальним прибутком, розраховується таким чином:

Д-ЗВ = ПВ або Д = ЗВ + ПВ

Отже, визначення сукупних витрат підприємства формують точку беззбитковості. Саме тому у бізнес-плануванні  при плануванні обсягу збуту необхідно відштовхуватися саме від планових витрат підприємства.

Виробнича практика показує, що абсолютно постійних витрат на підприємствах практично не існує. Всі вони більшою мірою залежать від обсягів збуту. Розподіл витрат на умовно-постійні і умовно-змінні є складним, затратним і досить часто непотрібним. Тому для обчислення точки беззбитковості в певному періоді необхідно спрогнозувати планові витрати за зазначений період.

Планові витрати, які необхідно визначити для точки беззбитковості

• витрати на оплату праці – їх легко спрогнозувати, виходячи з кількості працівників та середньої заробітної плати;
• витрати на соціальне забезпечення – вони складають 22% фонду оплати праці, показник також є абсолютно передбачуваним;
• витрати амортизаційні – в залежності від методу амортизації, такі витрати можуть бути постійними або змінними. Для прикладу, при визначенні лінійного методу амортизації або методу залишкової вартості – ці витрати будуть умовно-постійні. Вибравши виробничий метод розрахунку амортизації, витрати стануть змінними, оскільки вони будуть залежати від обсягів виробництва. Вибір методу амортизації впливає на формування точки беззбитковості.  Часто використання виробничого методу для таких цілей є більш доцільним, оскільки діяльність підприємства на початковому етапі життєвого циклу досить часто може бути непередбачуваною, а наявність постійних витрат ускладнює отримання прибутку.
• Інші витрати – це витрати на сплату податків, адміністративні витрати, витрати на збут, реклама. Такі витрати відносять до умовно постійних витрат, однак всі вони залежать від обсягів діяльності підприємства. На практиці орендні платежі не здійснюються, якщо підприємство не має достатнього обсягу продажів. Підприємство, швидше, переміститься в більш дешеві приміщення, аніж погодиться на постійні непосильні зобов’язання.
• Витрати на закупку матеріалів. Дані витрати визначаються із прогнозованого обсягу виробництва та середнього показника матеріаломісткості.

 

Точка беззбитковості на одиницю продукції

Якщо пропускати, що підприємство вироблятиме один вид продукції за однаковою ціною (Ц), то можна спрогнозувати, яку кількість товару (К) необхідно продати, щоб досягнути точки беззбитковості.

Д = К х Ц

Відповідно, витрати на одиницю продукції складатимуть

ЗВ(од)  = ЗВ / К

ПВ(од) = ПВ / К

Точка беззбитковості ТБ(од)  = ПВ (од) / Ц – ЗВ (од)

Підхід визначення точки беззбитковості на одиницю продукції є вкрай трудомістким, оскільки визначити постійні витрати складно для всього виробництва, а віднести дані витрати по різним товарним категоріям ще складніше.

Точки беззбитковості – постійно змінна величина

Необхідно зазначити, що низька точка беззбитковості ще зовсім не є ознакою успішної роботи. Зростання показника також не говорить про погіршення компанії. Зміна цих показників свідчить виключено про одне – обсяг виробництва та збуту підприємства змінюється, і це є звичайний стан. Саме тому нема жодних нормативів по обсягах точки беззбитковості, однак вона повинна змінюватися пропорційно обсягам реалізації підприємства.

Запас фінансової міцності

Розрахувавши точку беззбитковості, аналітики отримують інформацію про те, який необхідний мінімальний рівень продажів, щоб покрити всі передбачувані витрати.  Для того, щоб управлінці могли зрозуміти, які є ризики отримання збитків, варто дослідити ще один показник – запас фінансової міцності. Він показує, скільки відсотків від реалізації є в запасі для збереження беззбитковості. У разі від’ємного показника, значення показує, скільки потрібно додатково реалізувати продукції для того, щоб дійти до рівня беззбитковості. Розрахунок запасу міцності проводиться за наступною формулою:

Запас міцності = (Д-ТБ) / Д х 100%

Враховуючи, що точка беззбитковості відповідає сумі постійних та змінних витрат і відображає повну собівартість виробництва, то різниця між доходом і точкою беззбитковості є прибутком підприємства до оподаткування.

Відношення прибутку до реалізації (без врахування податків) і є запасом міцності, деякі економісти показник називають рентабельністю реалізації за прибутком.

Чим вище значення показника – тим менше є ризиків для підприємства, пов’язаних із падінням обсягу продажу.  Необхідно зазначити, що на відміну від точки беззбитковості, запас фінансової міцності є величиною відносно постійною, можна досліджувати середні показники по галузі і зрівнювати фактичні показники по підприємству із середньогалузевими. Саме тому для дослідження ефективності діяльності, що не прив’язана до масштабів виробництва, варто вираховувати запас фінансової міцності.

Необхідно зазначити, що для того, щоб підприємство могло прогнозувати свої майбутні доходи та прибутки, потрібно також визначити, на який прибуток підприємство може розраховувати у майбутньому.

Виробничий леверидж

Для того, щоб можна було визначити темп зростання прибутку, розраховується ще один показник – виробничий важіль або леверидж. Він показує, на скільки зміниться прибуток якщо виручка зросте на 1%. В основу розрахунку показника знову ж таки входить поділ витрат на постійні та змінні.

ВЛ = Д- ЗВ / П

Чим більша частка постійних витрат на підприємстві, тим вищи виробничий важіль, іншими словами чим більшими будуть постійні витрати – тим більшим буде виробничий важіль. Необхідно зазначити, що наявність великої кількості постійних витрат для підприємства свідчить про те, що підприємство буде нарощувати прибуток більшими темпами. Однак таке підприємство має і більші ризики, які можуть виникати у результаті недоотримання доходу. При сприятливому і стабільному ринку більш вигідніше, коли підприємство має високий виробничий леверидж, однак, коли ринок не є стабільним, кількість постійних витрат необхідно зменшувати до мінімуму.

Поділіться з друзями

Continue Reading

Як розрахувати точку беззбитковості

08 листопада 2019 Стане у пригоді для: Підприємці

Коли обчислюють в грошовому вираженні, а коли в натуральному, які дані потрібні, приклад розрахунку. 

Навіщо обчислювати точку беззбитковості

Розрахунок точки беззбитковості покаже, за якої виручки прибуток дорівнюватиме нулю й покриє операційні витрати бізнесу. Йдеться саме про прибуток, а не про доходи: виручка мінус витрати — це прибуток.

Інакше кажучи, до того, як точка беззбитковості буде досягнута, бізнес працює в мінус, коли подолаєте ТБ — починається зростання і прибутковість.

Розрахунок ТБ дає вам розуміння:

• коли окупиться бізнес, тому є сенс порахувати ТБ до запуску бізнесу. ФОП може зробити це самостійно;
• наскільки треба збільшити обсяг продажів, нижче якої ціни продавати не можна, яка вартість товарів і послуг оптимальна, щоб дохід зростав;
• про мінімальний поріг виручки, з яким бізнес не стане збитковим;
• на точку беззбитковості зверне увагу інвестор/кредитор, якщо захочете залучити його у свій бізнес;
• інформацію для аналізу й планування залежно від того, досягаєте ТБ у середині місяця чи в останні кілька днів місяця.

Де брати дані для розрахунку

Щоб порахувати ТБ, треба знати показники бізнесу, а отже, вести управлінський облік.

Управлінський звіт про доходи та витрати

Вам треба знати свої операційні витрати, вони бувають:

1. Змінні — залежать від росту або падіння виручки, тобто більше продаєте — ростуть змінні витрати. До них відносять: собівартість проданих товарів, бонуси й відсотки від продажів співробітникам, витрати на доставку, еквайринг, упаковку — чим більше продаємо, тим більше витрачаємо. Вартість роботи підрядників, які виконують для вас певну роботу. Витрати на рекламу, якщо такі рекламні кампанії залучають клієнтів і збільшують продажі. Податки, які обчислюються у вигляді відсотка від доходу: єдиний податок на 3-й групі, ПДФОПодаток на доходи фізичних осіб й ВЗВійськовий збір у загальносистемників; 
2. Постійні — це витрати, які ви несете в будь-якому разі, навіть якщо виручки немає взагалі, мова про фіксовані витрати — це зарплата, плата за оренду офісу, магазину тощо, охорона, абонентська плата за послуги, витрати на рекламу, якщо від рекламних кампаній не отримуєте віддачу зразу або взагалі можете не одержати. 

Ще один показник, який вам треба знати, — вартість одиниці продукції/послуги/товару — ціна реалізації одного товару/послуги; якщо лінійка товарів велика, беремо середній чек.

Виручка — це гроші, які отримали від продажу товарів і послуг. Сума до вирахування витрат.

Обчислюють точку беззбитковості в натуральному й грошовому вираженні:

• у грошовому вираженні — на яку суму в гривнях ФОПФізична особа — підприємець має продавати своїх товарів або послуг, щоб вийти в нуль. Так обчислюють ТБ бізнеси з великим асортиментом і розкидом цін — наземні магазини електроніки, канцтоварів, автомайстерні, магазини будматеріалів тощо;
• у натуральному вираженні — скільки треба продати одиниць товару, щоб вийти в нуль, — у штуках, кг, сюди ж — скільки клієнтів обслуговувати в день, якщо бізнес у сфері послуг. Цей метод підійде бізнесам із невеликим асортиментом і однотипною продукцією чи послугами, коли легко порахувати середній чек — магазинам одягу, пекарням, салонам краси, кав’ярням, веб-студіям.

Розрахунок ТБ у натуральному вираженні

Ось формула для розрахунку:

ТБ = постійні витрати ∶ (ціна − середні змінні витрати на одиницю продукції)

У підсумку ми одержимо обсяг продукції, нижче якого ми продавати не можемо, інакше підемо в мінус.

Наприклад, ваш бізнес — кав’ярня, де ви продаєте каву, чай, слойки, круасани.

Середній чек — 45 грн.

Як рахувати середній чек: виручку за день або місяць ділити на кількість продажів.

Розрахунок точки беззбитковості покаже вам, скільки вимаєте продавати на місяць, щоб вийти в нульовий прибуток.

Змінні витрати на 1 од.:

• Вартість інгредієнтів — 18 грн;
• Доставка продуктів — 4 грн;
• Разом — 22 грн.

Постійні витрати:

• Оренда точки — 5 тис. грн;
• Зарплата усіх працівників — 15 тис. грн;
• Інтернет, зв’язок — 250 грн;
• Податки ФОП за себе і працівників —  8509 грн;
• Інші витрати — 2 тис. грн;
• Разом — 30759 грн.

ТБ = Постійні витрати ∶ (Ціна – Змінні витрати) = 30759∶ (45 грн – 22 грн) = 1337 од. продукції.

Для того щоб вийти в нульовий прибуток, вам потрібно продавати відвідувачам 1337 порцій продукції, що продасте понад цю кількість, — уже прибуток.

Що робити для збільшення продажів: можна розширити асортимент, встановити спеціальні ціни на покупку кофе й випічки в одному чеку. Шукати варіанти зменшити витрати. Переїхати в інше приміщення, де потік клієнтів буде більшим.  

можно расширить ассортимент, установить специальную цену на покупку кофе и выпечки в паре и пр. Или искать варианты сократить расходы. 

Знаючи кількість товарів, можна розрахувати точку беззбитковості й у грошовому еквіваленті:

ТБ у грошах = ТБ у натуральному вираженні × Ціну = 1337 × 45 = 60 165 грн.

Тобто коли розмір виручки досягне 60 165 грн, кав’ярня вийде в нуль, усе, що більше, — її прибуток.

Точку беззбитковості можна розрахувати й у розрізі товарних позицій або послуг.

Розрахунок ТБ у грошовому вираженні

У грошовому вираженні ТБ можна розрахувати кількома способами.

Ось формула:

ТБ = виручка × постійні витрати ∶ (виручка – змінні витрати)

Магазин одягу і взуття, асортимент широкий, ціни від 200 до 3,5 тис. грн. У цьому випадку, якщо продаємо багато позицій, краще рахувати обсяг проданих товарів не за групами, а валово.

Постійні витрати:

• Оренда приміщення магазину — 10 тис. грн
• Комунальні послуги —5 тис. грн
• З/п продавців, прибиральниці, бухгалтера — 30 тис. грн
• Податки — 15 тис. грн
• Разом — 60 тис. грн.

Змінні витрати:

• Закупівля в постачальників — 70 тис. грн
• З/п (бонус продавцям) за продажі — 12 тис. грн
• Еквайринг і РКО — 5 тис. грн
• Разом — 87 тис. грн.

Виручка: 150 тис. грн

Обсяг реалізації — 150 одиниць.

Підставляємо значення у формулу:

ТБ = (150 тис. × 60 тис.) ∶ (150 тис. − 87 тис.) = 142857 грн.

Ми бачимо, що розмір виручки досяг 142857 грн, магазин вийшов у нуль; усе, що більше, — його прибуток.

А можна простіший розрахунок?

Можна, але вам усе одно знадобляться дані управлінського обліку.

У звіті про доходи та витрати наприкінці місяця підсумуйте витрати й порівняйте з виручкою, стане приблизно зрозуміло, працюєте в збиток, вийшли в нуль чи отримуєте прибуток. А коли виручка зрівняється із сумою постійних і змінних витрат, ви вийдете на ТБ.

Як порахувати ТБ до запуску бізнесу

Коли ви тільки запускаєте бізнес, ви можете прогнозувати бажаний розмір виручки. Суми витрат теж будуть прогнозними, а не реальними, потрібно прикинути постійні і змінні витрати, й порахувати чек.

Як часто обчислювати ТБ

Нормативу немає. Але якщо підвищуються ціни на ваші товари і послуги: підвищуються ціни, вартість оренди, ростуть податкові відрахування, точку беззбитковості треба актуалізувати.

Якщо у вас кілька магазинів, офісів, кафе, краще обчислити ТБ для кожної точки окремо, адже витрати і середній чек на них можуть бути різними.

Що таке запас міцності

Запас міцності треба розрахувати, щоб визначити, як на прибуток вплине зниження продажів, наприклад не в сезон, наскільки далеко компанія від ТБ, а ще — наскільки можна знизити обсяг продажу без ризику зазнати збитків.

Запас міцності = обсяг реалізації − точка беззбитковості

Запас міцності покаже, наскільки ви можете відстати від планового обсягу продажів і при цьому бізнес усе одно залишиться прибутковим без ризику піти в мінус.

Підприємець порахував, що ТБ його бізнесу 70 тис. грн, а фактичний обсяг продажів 95 тис. грн. Вартість одиниці продукції (або середній чек) = 500 грн.

У цьому разі запас міцності = 95 тис. – 70 тис. = 25 тис. грн або 25 тис. / 500 = 50 одиниць продукції.

Що це означає: навіть якщо знизите обсяг продажів у межах 50 одиниць або заробите мінус 25 тис. грн, збитку не буде, будете працювати в нуль. Якщо цифри менше — підете в мінус.

Автор: Олександра Джурило, фінансовий аналітик

Як розрахувати точку беззбитковості: формула — Коледжі та університети

Будь-яка підприємницька діяльність вимагає оцінки того моменту, коли підприємство (особливо якщо воно тільки відкрилося) зможе покрити свої витрати і почне приносити прибуток власникам і власникам. З цією метою керівництвом визначається точка беззбитковості фірми.

Даний показник характеризує момент виявлення ефективності фірми (або проекту), так як кожен інвестор хоче знати час, коли його вкладення почнуть приносити дохід. Розрахунок точки беззбитковості дає можливість прийняти рішення інвестору — вкладати чи кошти чи ні.

Для прибутковості бізнесу і функціонування підприємства керівництво повинне знати саме прикордонне значення, коли дохідна частина дорівнює видатковій. Такий стан і є беззбитковість, яка є дуже значущою для інвесторів і власників бізнесу.

Питання про те, як розрахувати точку беззбитковості, дуже актуальний сьогодні.

поняття

Точка беззбитковості є обсяг продажів, який відповідає прибутку, що дорівнює нулю. Під прибутком в даному випадку розуміємо різницю дохідної та видаткової частин бюджету фірми. Прибуток дорівнює нулю в ситуації, коли доходи дорівнюють витратам фірми. Тобто точка беззбитковості — це ситуація, коли доходи компанії рівні її витратам.

Якщо брати обсяги, що перевищують дане значення, то фірма отримує прибуток, при її недосягнення спостерігається збиткова діяльність. Тому дане поняття є наріжним в процесі аналізу роботи компанії і розробки її стратегії.

Визначення точки беззбитковості дозволяє фірмі зрозуміти, скільки треба виробляти продукції (або продавати), щоб компанія спрацювала не в збиток, а в нуль.

Розрахунок показника дуже важливий в процесі фінансового аналізу та прогнозування стабілізації фірми. У ситуації, коли значення даного показника зростає, кажуть, що у компанії є проблеми з отриманням прибутку. Слід зазначити і можливість динаміки самого показника беззбитковості, що пов’язано з масштабами зростання компанії, її товарообігу і обсягів реалізації, динамікою цін і іншими важливими факторами.

призначення

Значення розрахунку точки беззбитковості підприємства дуже велике, так як забезпечує наступні можливості:

• вирішення питання про доцільність вкладання грошей в проект;
• виявлення проблем на підприємстві, пов’язаних з динамікою беззбитковості;
• визначення зміни обсягу реалізації і ціни продукції, тобто виявлення можливостей, наскільки змінювати обсяг продукції при зміні ціни;
• розрахунок можливості зниження виручки до такої міри, щоб не опинитися в мінусі.

Формула точки беззбитковості в грошовому вираженні: приклади застосування — Коледжі та університети

Що являє собою формула точки беззбитковості в грошовому вираженні? Приклади застосування будуть розглянуті в статті.

Міра успіху підприємства на ринку вимірюється величиною і стабільністю одержуваних доходів. Зростання виручки майже завжди означає одночасне зростання обсягів виробництва.

Щоб визначити, на якій стадії реалізації проекту буде досягнута його окупність, і розрахувати, скільки потрібно виробляти, щоб не розоритися, потрібно знати формулу точки беззбитковості в грошовому вираженні.

Точка беззбитковості. Що вона дає?

Це фінансовий показник діяльності організації, досягнувши якого, підприємство виходить в нуль. Співвідношення певного обсягу продажів і розміру витрат підприємства, коли його виручка стає рівної витратам.

Формула точки беззбитковості в грошовому вираженні потрібна, щоб розуміти — виробляти менше продукції не можна, підприємство розориться. Якщо бізнес ще тільки належить організувати, то такий розрахунок допоможе визначити доцільність всього заходу.

Наприклад, якщо при попередньому розрахунку точка беззбитковості не досягається, навряд чи є сенс інвестувати в свідомо програшний проект.

Розрахунок значення критичного показника

Розрахувати фінансовий показник беззбиткової роботи не складно. Розуміючи механізм розрахунку і економічний зміст показника, можна визначити, на якій позначці знаходиться бізнес, і розрахувати його фінансову стійкість.

Наочність — кращий спосіб зрозуміти, як працює точка беззбитковості. Формула розрахунку в грошовому відношенні приведена нижче.

Отже, як оперувати даними поняттям (англ. Break-evenpoint)? Для зручності роботи з формулами далі в тексті воно буде позначатися англійською абревіатурою — BEP.

Як порахувати точку беззбитковості? Формула:

BEP = Постійні витрати ÷ (Виручка — Змінні витрати) × Виру

Для того, щоб швидше підрахувати точку беззбитковості, існує



ФОРМУЛА БЕЗЗБИТКОВОСТІ: Для того, щоб швидше підрахувати точку беззбитковості, існує Для того, щоб швидше підрахувати точку беззбитковості, існує формула. За цією формулою ціна одиниці (Р), помножена на кількість проданих одиниць (X), дорівнює постійним витратам плюс змінні витрати, помножені на кількість виробленої продукції: Р(Х) = Р + У(Х). У нашому прикладі постійні витрати (/¦) дорівнюють 20 000 грн. Змінні витрати (V) на одиницю продукції дорівнюють 15 грн., а ціна за одиницю (Р) = 20 грн. Ми знаходимо потрібний нам обсяг виробництва (X). підставляючи ці змінні в рівняння. 20(Х) = 20 ООО + 15Р0 20Х — 15Х = 20 000 х 5Х = 20 000 ^ = = 4000 одиниць Основний недолік такого методу полягає в тому, що його використання залежить від обмеженої можливості менеджера дати кількісну оцінку змінним у моделі. Так як можливість оперувати точними цифрами часто обмежена, менеджерам необхідно мати метод, що дозволяв би використовувати інформацію, що є в наявності, нехай і не повну. Існує безліч проблем, у яких ми не можемо точно визначити кількісне значення змінних. Прикладами таких рішень є перспективне прогнозування і тенденції споживчого попиту. Типи умов при прийнятті рішень Прийняття рішень не відбувається у вакуумі. Справді, рішення приймаються під впливом різного роду перешкод і обмежень. Існує три основних умови, в яких приймаються рішення: стан впевненості — одна крайність, стан повної непевності — це інша крайність; умова ризику, що займає положення між ними. Стан впевненості існує, коли менеджер знає точно, який буде результат, якщо буде прийняте і реалізоване те чи інше рішення. Впевненість значно впливає на процес оцінки альтернатив. Коли результат кожної альтернативи може бути вірогідно і надійно передбачений, менеджер, як правило, вибере альтернативу з результатом. Однак, більшість організаційних рішень не приймається в стані впевненості. Стан непевності превалює, коли менеджери не мають інформації, що могла б допомогти їм пророчити результат реалізації рішення. У подібних умовах рішення може з таким же успіхом прийматися за допомогою підкидання монетки! Іноді деякі організаційні рішення приймаються саме в такий спосіб. Стан ризику існує, коли менеджери мають досить інформації для оцінки можливих наслідків реалізації рішень. Елемент же ризику існує в будь-якій ситуації. Менеджер, що наймає додатково трьох контролерів, намагаючись знайти якомога раніше непомічені дефекти в товарах, що сходять зі складального конвеєра, не може бути впевнений, що нові контролери зможуть усунути всі браковані товари. І існує визначений ризик, що витрати на утримання контролерів не будуть компенсовані економією, що створює їхня робота. Однак минулий досвід компаній з використання спеціальних контролерів може свідчити про те, що існує розумна ймовірність, що використання їх у цій ситуації буде ефективним для фірми. Подібні ситуації характеризуються умовою ризику. Дуже важко визначити точно, наскільки великий ризик, зв’язаний з тим чи іншим рішенням. Менеджери досить рідко можуть визначити, що яке-небудь конкретне рішення має, можна сказати, один шанс із чотирьох бути дійсно ефективним; шанси тут не можуть бути підраховані, як в азартних іграх. Однак ризик, властивий кожному з альтернативних рішень проблеми, може бути, звичайно, порівняний відносно, навіть якщо його не можна охарактеризувати абсолютними цифрами. Пршіняття рішень в умовах ризику Якби менеджер міг визначити, яку стратегію приймуть його конкуренти, і знати, як майбутні умови вплинуть на його рішення, процес прийняття рішення був би простий. Менеджери підрахували б ефект, що приносить кожен варіант, і потім вибрали ту стратегію, що пропонує саму високу віддачу. На жаль, управлінські рішення рідко приймаються в стані подібної впевненості. Компанія не може передбачити, що приймуть її конкуренти чи які економічні умови будуть у майбутньому. Замість цього вона керується припущеннями про те, які умови, відомі як «стан економіки», будуть у майбутньому. Стан економіки — це умови, в яких приймаються рішення, у подібних випадках менеджер приймає рішення в умовах ризику. Всі методи прийняття управлінських рішень можна об’ єднати в групи. 1 Неформальні (евристичні) методи прийняття рішень. Управлінська практика свідчить про те, що при прийнятті й реалізації рішень певна частина керівників використовує неформальні методи, які грунтуються на аналітичних здібностях осіб, котрі приймають управлінські рішення. Неформальні методи базуються на інтуїції менеджера. їх перевага полягає в тому, що приймаються вони оперативно, недолік — неформальні методи не гарантують уникнення помилкових рішень, оскільки інтуїція може підвести менеджера. 2. Колективний метод обговорення і прийняття рішень. Основним моментом у процесі колективної роботи над прийняттям і реалізацією управлінських рішень є визначення кола осіб, учасників даної процедури — колективного прийняття рішень. Кожен керівник повинен пам’ятати, що його рішення має бути проблемним для всіх членів колективу як у прийнятті, так і у втіленні рішення в життя. Не слід забувати й про тих, кого ваше рішення може стосуватися побічно, з ними потрібно проконсультуватися і врахувати їхні інтереси. Організація обговорення проблеми повинна бути одночасно і демократичною, і ефективною. Розробляючи та приймаючи рішення, лідер повинен здійснювати керівництво, уникаючи авторитаризму, обмеження демократії. На перший погляд, колегіальні рішення організаційно громіздкі та поглинають багато часу, одноосібно їх вирішувати простіше і швидше. Але переваги групових методів вирішення проблем незаперечливі. Рішення, прийняте колегіально, демократичне і висловлює думку всіх. Рішення, прийняте всіма, накладає колективну відповідальність за його виконання. Сумісне прийняття рішень може здійснюватися тільки в демократичній атмосфері. Якщо колективне співробітництво пронизує всю структуру, тобто якщо керуючий нижчого рівня бере участь у рішеннях вищого, то він, знаючи потреби своїх підлеглих, зможе відповідально вплинути на ці рішення так, щоб вони стали більш прийнятними для виконання. Колективні форми групової роботи можуть бути різними: засідання, збори, робота в комісії тощо. Найбільш поширений метод колективної підготовки управлінських рішень — «мозковий штурм», або «мозкова атака». Якщо необхідно вирішити складну проблему, то збирається група людей, які пропонують свої рішення цієї проблеми. Основна умова «мозкової атаки» — це створення обставин, сприятливих для вільного генерування ідей. Щоб цього домогтися, забороняють відкидати або критикувати ідею, якою б фантастичною вона не була. Всі ідеї записуються, а потім аналізуються спеціалістами. 3. Метод Дельфі — це багатотурова процедура анкетування. Після кожного туру дані анкетування опрацьовуються і повідомляються результати й оцінки. Перший тур анкетування проводиться без аргументації, у другому — відповідь, яка відрізняється від інших, слід аргументувати, або ж змінити оцінку може експерт. Після стабілізації оцінок опитування призупиняється і приймається пропозиція експерта або скореговане рішення. 4. Кількісні методи прийняття рішень. В їх основі лежить науково-практичний підхід, який пропонує вибір оптимальних рішень шляхом обробки (за допомогою комп’ютерної техніки) великої кількості інформації. 5.Індивідуальні стилі прийняття рішень. У науці виділяють наступні різновиди особистих профілів рішень: а) рішення врівноваженого типу — властиві людям, які приступають до проблеми з уже сформульованою вихідною моделлю, яка виникає в результаті попереднього аналізу умов і вимог завдання; б) імпульсивні рішення — характерні для людей, у яких процес побудови гіпотез різко переважає над діями за їх перевіркою і уточненням; в) інертні рішення є результатом дуже невпевненого і обережного пошуку; г) ризиковані рішення нагадують імпульсивні, але відрізняються від них деякими особливостями індивідуальної тактики; д) рішення обережного типу — характеризується особливою старанністю оцінки гіпотез і критичністю. 6. Матриця оцінки наслідків реалізації рішення належить до простих, але наочних методів вибору кращого варіанта рішення. Суть цього методу полягає в тому, що в матрицю заносять усі можливі майбутні наслідки реалізації рішення. Ефективність розраховується множенням ймовірності настання події на її значення у складі всіх можливих подій, які відбудуться внаслідок реалізації рішення. Ця матриця не гарантує, що відібраний варіант рішення буде високоякісним, оскільки при її складанні можуть бути допущені помилки в оцінці важливості події чи ймовірності її настання. 7. Методи теорії ігор. Теорія ігор розглядає задачі, типові для військової справи, конкурентної боротьби тощо. Суть ігрового прийняття рішення полягає в тому, щоб врахувати можливі дії сторін, які беруть участь у ситуації (конфлікті). Під конфліктом розуміють будь-яке неспівпадання інтересів сторін. На вибір рішення впливають: можливий варіант дій суперника, кількісний результат, до якого приведе певна сукупність ходів. Стратегію, яка приведе до найвищого виграшу в грі з урахуванням можливих дій суперника, приймають як рішення. 8. Дерево рішень. Побудова «дерева рішень» грунтується на знанні елементів теорії графів та теорії ймовірності і тому є досить ефективним методом, який дає змогу з’ясувати розгалуження проблем та рішень і краще оцінити наявність альтернатив та їх кількість. 9. Аналітично-систематизаційний метод. Цей метод включає три складові частини: • аналіз ситуації; • аналіз проблеми; • аналіз рішення. Аналіз ситуації передбачає з’ясування ситуації, яка спонукає до дій або прийняття рішення. Аналіз проблеми. Проблема виникає тоді, коли дійсність не збігається з тим, що могло б бути. Відхилення дійсності від бажаного стану можуть бути як позитивними, так і негативними. Аналіз рішення. При застосуванні цього методу заключним етапом прийняття рішення є його системний аналіз, який здійснюється в такій послідовності: 1. Визначають привід для рішення — мету. 2. Розробляють цільову установку, тобто чітко визначають предмет рішення. 3. Класифікують та оцінюють цільові установки, встановлюють та оцінюють мету. 4. Розробляють та зважують альтернативи. 5. Виявляють негативні наслідки, ризик, оцінюють їх імовірність та важливість. 6. Приймають остаточне рішення.

Еще по теме ФОРМУЛА БЕЗЗБИТКОВОСТІ:

1. ФОРМУЛА БЕЗУБЫТОЧНОСТИ
2. ДЕРЕВО РІШЕНЬ
3. ВОПРОСЫ
4. ВОПРОСЫ
5. ТЕМА 16. ЦЕЛИ И ПЛАНИРОВАНИЕ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ОРГАНИЗАЦИИ
6. 16.3. Расчеты эффективного менеджмента
7. МЕТОДИ РОЗРАХУНКУ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІНСЬКОЇ ПРАЦІ
8. ПОДХОД К УПРАВЛЕНИЮ—НАПРАВЛЕННОСТЬ НА УСПЕХ
9. 1. РАЗРЕШЕНИЕ КОНФЛИКТОВ.
10. А. КРИТЕРИЙ ЛАПЛАСА
11. ВВЕДЕНИЕ
12. КРИТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ.
13. ВВЕДЕНИЕ
14. КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТЬ ФИРМЫ И КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТЬ ТОВАРА
15. Б. КРИТЕРИЙ ПЕССИМИЗМА
16. ОРГАНИЗАЦИИ, МЕНЕДЖЕРЫ И УСПЕШНОЕ УПРАВЛЕНИЕ
17. УПРАВЛЕНИЕ КОНФЛИКТАМИ, ИЗМЕНЕНИЯМИ И СТРЕССАМИ
18. ПОДХОД К УПРАВЛЕНИЮ — НАПРАВЛЕННОСТЬ НА УСПЕХ
19. ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ОРИЕНТАЦИЯ И СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ В КОЛЛЕКТИВЕ.

Точка беззбитковості

Точка беззбитковості (break-even point) – точка на графіку беззбитковості в координатах виручка-витрати / місяці (період) або розрахований по формулі обсяг реалізації продукції і послуг дорівнює об’єму виробництва, при якому витрати компанії компенсовані її доходами. Виробництво і реалізація подальшої продуктової одиниці приносить компанії перший прибуток.

Економічний сенс точки беззбитковості – виручка, при якій прибуток дорівнює нулю або виручка здатна покрити всі постійні і змінні витрати компанії. Вихід на точку беззбитковості означає вихід на окупність загальних витрат компанії.

Значення точки беззбитковості:

точка беззбитковості показує з якої суми, що надійшла на рахунок підприємства, починається прибуток.
знання точки беззбитковості може визначити мінімальний рівень виручки, нижче якого виробництво не окупется;
точка беззбитковості побічно показує нижче якої ціни не можна падати при продажі товару.
Точка беззбитковості дозволяє розрахувати необхідні доходи, які будуть компенсувати витрати компанії по комерційній діяльності, мінімальний обсяг виробництва та реалізації продукції, при якому витрати будуть компенсовані доходами. Для будь-якої фірми критичної вважається така величина обсягу продажів, при якій компанія має витрати, рівні виручці від реалізації продукції (тобто де немає ні прибутку, ні збитку). Системне зниження цієї величини неминуче веде фірму до втрат і, в підсумку, до банкрутства.
Точка беззбитковості розраховується в одиницях продукції, в грошовому виразі або з урахуванням очікуваного розміру прибутку. Класично, точка беззбитковості розраховується від кількості одиниць продукції передбачає окупність загальних витрат.

Формула точки беззбитковості в грошовому вираженні:

ТВД = (В х Зпер) / (В – З пост)

де:
ТВД – точки беззбитковості в грошовому вираженні;
В – виручка від продажів;
З пост – постійні витрати;
Зпер – змінні витрати.

Точка беззбитковості в натуральному вираженні (в одиницях продукції):

ТБН = Зпер / (Ц – ЗСП)

де:
Зпер – змінні витрати;
Ц – ціна за одиницю продукції;
ЗСП – середні змінні витрати на одиницю продукції.

Існує певний взаємовплив і взаємозалежність між витратами, обсягом виробництва і прибутку. Відомо, що при дотриманні всіх інших рівних умов темпи зростання прибутку завжди випереджають темпи зростання реалізації продукції. При зростанні обсягу реалізації продукції частка постійних витрат в структурі собівартості продукції знижується і з’являється “ефект додаткового прибутку”.

Як визначити на графіку точку беззбитковості?
Необхідно побудуйте графік отримання прибутку за період, в координатах:
по горизонталі – контрольні точки періоду (числа місяця, місяці або роки),
по вертикалі – виручку в рублях.
також по вертикалі – витрати компанії за цей же період в рублях.
Відкладіть на графіку величину виручки, отриману в кожній контрольній точці періоду і величину витрат, понесених компанією в цих же контрольних точках періоду. Побудуйте по відкладеним точках дві лінії: лінію виручки і і лінію витрат.

Точка беззбитковості – це точка в якій лінія виручки перетинає і йде вище лінії загальних (валових) витрат. Якщо на тому ж графіку відкласти лінію прибутку, то точка беззбитковості буде показувати контрольну точку на горизонтальній осі графіка (період), де лінія прибутку перетинає 0 і переходить із зони збитків в зону прибутку.
Аналіз беззбитковості (CVP-аналіз – cost volume profit) або break even point (точка переривання, точка беззбитковості в даному випадку) показує, що може статися з прибутком фірми при зміні обсягу виробництва і (або) збуту продукції, послуг, зміні ціни і основних параметрів витрат фірми.

« Торговий менеджмент Нудота тексту »